Для батьків! Як мотивувати дитину робити домашку

Ну мааам! Перед цими словами пасує навіть найміцніша нервова система. Особливо, під час дистанційного навчання. Бо чують мами його постійно. Ні, не часто, а саме постійно. Пік частотності припадає, коли чадо починає виконувати домашнє завдання.  Отут мами згадують всіх святих та вдаються до найрізноманітніших методів та хитрощів.

Виникає логічне запитання – Чому все так? Може існують, якісь універсальні способи, щоб дитина нормально виконувала домашнє завдання.

Перше, що потрібно зробити щоб дитина почала повноцінно займатися це – прибрати спокуси. Вимкніть телефон, комп’ютер, телевізор. Самі не розмовляйте по мобільному поруч із учнем, не працюйте на його очах із ноутбуком, який навіває дитині думки про комп’ютерні ігри. Різні смаколики та перекуси теж краще прибрати з очей. Якщо дитині потрібен ноутбук, то забороніть, а краще захистити паролем, інші дії на комп’ютері. 

Наступний етап – створіть комфортні умови для діяльності дитини. Приберіть зайві предмети, подбайте про освітлення та зручність робочого місця. Зручність важливо проконтролювати батькам: дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага заважають їй зробити завдання.

Переходимо до етапу безпосереднього виконання завдання. Навіть в одній сім’ї можна побачити різницю між тим, як діти виконують роботу, в залежності від їх темпераменту. Одну дитину ледь можна всадити за робочий стіл, в той час, як інша вже декілька годин не вилазить з-за книжок. І не тому, що їй пообіцяли подарувати велосипед. Багато чого залежить від природних схильностей дитини. Холерика після шкільних занять варто відправити погуляти чи зайнятися спортом, щоб він виплеснув зайву енергію. Флегматику краще залишити більше часу на виконання завдань, щоб він міг займатися у звичній неквапливій манері. Меланхоліки швидко перевтомлюються, у них низька стресостійкість. Перед заняттями для них корисні тихі приємні справи, релакс і навіть денний сон. А домашку краще розбити на невеликі підзавдання, після виконання яких робити перерви.

Залиште дитину наодинці, поки вона робить уроки.  Обговоріть з дитиною домашнє завдання та складіть конкретний план робіт. Перепитайте, чи вона, дійсно, зрозуміла, що має робити і йдіть займатися своїми справами, але, в той же час, будьте на такій відстані, щоб дитина могла покликати вас на допомогу, якщо завдання виявилося заскладним. 

Наприкінці треба перевірити уроки, знайти помилки (корисніше вказати на них, а не давати відповіді — переробити їх має сам учень). Але школяр буде впевнений, що він не один на один із незрозумілими завданнями, разом із батьками він впорається.

Фокусуйте мотивацію дитини, на тому, що важливо для неї. Ваша дитина допитлива і не розуміє навіщо їх знати все те, що пишуть у книжках – покажіть їй взаємозв’язок між реальним світом та знаннями, які їй потрібно отримати. Найпростіший приклад – це математика та як порахувати решту в магазині. Не хоче малювати – розкажіть, що в майбутньому, це може бути джерелом її доходу. 

Якщо ж у вас дитина боїться отримати погану оцінку, покажіть, що домашка це репетиція, а поруч не вчитель та однокласники, а мама. Яка підтримає та допоможе виправити помилки.

Важливо підкреслювати, що домашка — справа більш доросла, ніж заняття в класі, адже дитина вчиться працювати самостійно.

Тайм-менеджмент вам в поміч. Існує чудова техніка “помідорів”.  Це коли 25 хвилин ти працюєш, потім 5 хвилин відпочиваєш. Для непосидючих дітей це саме те. 25 хвилин – це той час, протягом якого не складно утримувати увагу на одному роді заняття. Далі, 5 хвилинна перерва і знову 25 хвилин роботи. Діти в такому темпі виконують домашку швидше, ніж самі те уявляли. 

Якщо ж у вашої дитини немає труднощів з концентрацією уваги – навчіть її спочатку виконувати найскладнішу роботу. Тільки зауважте, що найскладнішу для дитини, а не для вас. Якщо дитини малювати річку складніше ніж писати твір, нехай спочатку малює річку, а не навпаки. 

Є ще одна, секретна, техніка. Складіть з дитиною список вправ, які задали і нехай вона обирає зі списку, те що хоче робити. Поступово викреслюючи завдання, дитина зробить домашку без стресу, адже фокусуватись вона буде саме на “хочу”, а не “треба”.

Нічого складного. Успіхів у навчанні та підписуйтесь на наші соціальні мережі, щоб не пропустити корисну інформацію.